هو هادئ

هو هادئ

Він спокійний.
Я теж.
Він сьорбає чай із лимоном,
Я сьорбаю каву.
Ось і різниця між нами.
На ньому, як на мені, широка смугаста сорочка.
Та я, як і він, роздивляюсь вечірню газету.
З-за неї він крадькома не стежить за мною.
З-за неї не стежу за ним крадькома.
Він спокійний.
Я теж.
Спитаю щось в офіціанта.
В офіціанта щось питає він.
Між нами пробігає чорна кішка,
І я торкаюсь чорного хутра, мов ночі.
І він торкається її хутра.
Я не кажу до нього:
«Сьогодні світлий і блакитний вечір, чи не так?»
І він мені не каже:
«Який же світлий і блакитний вечір зараз, правда?»
Як я не зазираю йому в очі,
То й він не дивиться на мене теж.
Ось лівою я ворухнув ногою.
Він правою ногою ворухнув.
Я наспівав мотив знайомий.
І він щось дуже схоже наспівав.

І думаю: чи він не дзеркало, в яке я бачу лиш себе?
Та зазираю йому в очі прямо,
Але мене він все ж не помічає.
Виходжу із кафе я. Поспішаю.
І думаю: «Можливо, він – убивця.
Чи, може, він лиш перехожий,
Що думав, що убивця це був я,
Й перелякався!
А я й перелякався разом з ним.

Махмуд Дарвіш
переклад ukranistani

Advertisements

Актори (початок)

Актори (початок)

“قطعة من “الممثلين

نزار قباني

1

З тих пір як в наше місто завезли ідеї,
Клішовані, немов підкови,
І заокруглені, немов підкови,
То може кожен боягуз підняти навмання рушницю
Та спопелити іншого.

З тих пір як наше місто повели ясиром
Прямісінько до пастки, як щурів,
Передовиці всіх газет – це некрологи,
Розвішані по стінах установ.
І помирає все навкруг.
І помирає все навкруг.
Вода й рослина. Колір, звук.
Дерева емігрують із коріння,
Та координати в паніці біжать самі від себе.
Й людині настає кінець.

2

З тих пір як в місто завезли слова,
Гашиш забороняє нам закони.
І роздуми стають подобою борделю,
Що в ньому содомія й опіумний чад,
Й закон дорогу простилає злочину.

З тих пір як завітали в наше місто люди,
Вони зійшлись в ватаги жаб сліпих,
Вони не повстають і не жаліються.
І плакати не плачуть, не співають
Та не живуть, але й не помирають.
Ліси палають, їх плоди, а разом з ними – діти-квіти.
Принижені права громадянина
До рівня прав кухонних тарганів.

переклад ukranistani

Коли не відпускає божевілля

Коли не відпускає божевілля

شعر أدونيس

Я пильную за нею,
З підвіконня нового будинку,
Поміж цегли його, що не спить,
Та і я іще спати не хочу.
Немов зачарований хлопчик
Чаклункою, й вірить
Що наша історія – в персні у жінки у морі,
Русалоньки, що прийде, коли згасне
Вогонь, палаючий у пічці,
Й розтане ніч від її суму,
Попіл якого тліє у горнилі.
Я бачу цю історію на стягах чорних,
Вона іде, немов солдат розгромленого полку.
Я не писав про дати, бо живу
В теплі біля вогню,  у ніжності,
В зполум’янілій революції,
У чарах її пор іскристих,
Що створювали світ новий,
Де Батьківщина – блискавка у мороці
Давно минулого вже часу… .

переклад: ukranistani

art: Imranovi (CNN Arts section)

A famous Comedian

A famous Comedian

Poetry by F. Qaoud

If I were picked from the crowd
by a famous comedian
I’d startle him
By doing a somersault right on the stage.
With anger streaming from my eyes
Without a trace of smile.

And let the clown horse around and bluster,
Because the year when I was born,
Made me believe that all the laughter
Is nothing but a boisterous uproar.

translated by ukranistani

 

Зніміло чуття до чудес

Зніміло чуття до чудес

شعر فؤاد قاعود

Якби зірки приземлились і стали ходити по вулицям,
Та будинки навколо почали літати,
А жаби – пітніти зимою,
І погода у серпні стала суцільним дощем
І якби віслюки розмовляли всі фусхою,
Та мурахи б зросли понад розмір слонів,
То я би не став дивуватись
Із того, що сталось.
Бо я з того року народження,
Де зніміло чуття до чудес.

Ф. Кауд

переклад: ukranistani

На смерть морської пташини

На смерть морської пташини

Переклад вірша Жака Превера  Абдуль Вагаба аль-Баяті

عن موت طائر البحر

Крізь таємну призму часів,
У містах революцій ошуканих
Че Гевара закоханий на сторінках сумнівних книжок
Спочиває похований під
Паперовими квітами й снігом.
Сказала ворожка й сьорбнула кави так жадібно,
Що чашка упала на дно у колодязь покинутий.
Побачив я чайок у морі із рому,
Що звернуть і будуть летіти
До тропіка Рака.
Вперед до річок і долин.
У жовтій колонці газети
Де містяться телефони,
М’ясники замовляють плоть
Поетів-вигнанців.
Сказала ворожка, що час цей
Впаде у сумнівні книжки
І пусту філософію,
В охоронні агентства
І мертвих птахів.
Гайда малювати смерть птаха,
Що жив у далекому морі.
Над ліжком, де в тиші ночей
Довго чується плач заборони кохання.
У містах революцій ошуканих,
На білому морі, що в руках у поліції
Країн найвпливовіших,
Де оголошено розшук
Імен підозрілих коханців.
Тебе я побачив у Римі
Крізь таємну призму часів
У обіймах у іншого,
І пройшла ти повз мене.
Я плакав. І Поліція

Побачила мене у клубі «Чорний кіт»,
Де за вікном я п’яний плакав в самотині.
Переді мною за вікном
Зграї зі спалахів, що тягнуться
До інших вікон…
Отямився – й мене вже офіцер лупцює.
Вони знаходять у кармані фото
Її в аквамариновому одязі,
І дивиться вона на горизонт
В заплаканому світлі сутінок.
Світила ніч наступна у Мадриді,
Де все купують м’ясники
Плоть вигнаних з країн своїх поетів.
Тебе я бачив у борделі цього світу
Чи то в обіймах неба самого,
Чи то в обіймах інших знову,
Вночі пройшла повз мене ти.
Я плакав. І поліція
Зловила мене в котрий раз
У містах революцій ошуканих,
І я, божевільний, на допиті їм
Розповів лиш про тебе.

переклад ukranistani

Black guillotine

Black guillotine

“قطعة من “الممثلون

نزار قباني

The actors by Nizar Qabbani (excerpt)

Ever since there is a rule of law in our city
The pirates anchor ships in our ports
While people hide themselves under their beds
Mortified by terror and depression.
Ever since the tears were shed in our city
Those heavy tears that eyelids cannot hold,
Around us everything falls down:
The sun, the stars, the mountains,
The valleys,  night and day,
the sea, the shore, the God, the man.

Ever since the helmets occupied the city
They act like Gods and
Issue orders to their slaves,
And make them satisfy all whims they have.
They squash, they grind, they kill and banish slaves
Who’re owned exclusively by them.

Ever since authority became a kind of prostitution
And our history is turned into a mopping rag,
Since then they change ideas oftentimes like shoes.

Ever since the wind blows solely by decree of Sultan
And grains of wheat in our fields
Don’t sprout if there is no decree.
And drops of water that we drink
Come only by decree of His,
Whole nation has become
A cattle fed in Sultan’s pen,
Our children choke to death in mothers’ wombs,
If they are not miscarried or aborted.
Since then black guillotine falls onto our squares
Disguised as sunlight.

Translated by ukranistani