Песимізм

Песимізм

تشاؤم

Коли ми вийшли на цю землю зі словами:
“Давайте будувати кращий світ”,
Тоді буття було найкращим.
Чи просто нам не дозволяло
Давати волю запитанням
І марити віддаленістю снів?
А зараз
Голубина пошта зачинилась, і новини
Про час убивства часу так і не дійшли.

Сааді Юсеф
سعدي يوسف

переклад ukranistani

Advertisements

Актори. Частина 3

Актори. Частина 3

Поема “Актори” Нізара Каббані.
Частина 1 (укр) і Частина 2 (англ)

5

Коли ви звалите уже?
Вже дах театру обвалився вам на голови…
Коли ви звалите уже?
Вже люди в залі лають вас,
Плюють під ноги,
Бо ви перетворили Палестину
На курку, що несеться золотом для вас.
Бо ви перетворили Палестину
В сорочку, що знімають із мерця,
А потім виставляють на вітрину.
Благослови вас Бог!
В ваших руках кордони наші стали із паперу.
Прийміть нашу подяку знов і знов,
Прийміть подяку тисячу разів.
В ваших руках наша країна
Перетворилася у шльондру що усім дає.
Прийміть подяку нашу щиру,
Прийміть подяку 1000 разів.

6

Шестиденна війна завершилась,
І решта війн добігли до кінця.
У нас все добре. Все окей.
І справи – Слава Богу – дуже добре.
Вугілля на кальянах ще палає.
Столи, де граєм в кості, ще стоять.
І місяць в небі поміж хмар посіяно.
Його обличчя кругле досі дивиться на нас.
І долинає з раю спів Файруз:
“Ми повертаємось”
Ізраїль зняв із бідняка останню галабею.
“Ми повертаємось”
Ізраїль став на нашому порозі і стоїть.
“Ми повертаємось”
Ізраїль ліг поспати в наше ліжко
“Ми повертаємось”
Єдине, що ми можемо сказати:
“Ми повертаємось. До Бога.
Більше нікуди”.

переклад ukranistani

Не вибачайся

Не вибачайся

Не вибачайся за те, що зробив,
Кажу я собі по секрету.
Кажу як приватній особі.
Дивися у пам’ять,
Що мов на долоні:
Полуденна нудьга у дрімоті кота.
Гребінець, як у півня.
Аромат шавлії.
Матрас і подушки.
Залізні двері твоєї квартири.
Мухи навколо Сократа.
Хмари понад Платоном.
Дивани “Хамаси“.
Фотографія батька.
Му’ажам аль-Бульдан.
Шекспір.
Три брати.
Три сестри.
Твої друзі з дитинства.
Питання юрби та роззяв:
– Чи це він?
Суперечливі свідчення:
– Може і він. Та ніби-то.
Спитав я:
– Хто він такий?
І натовп промовчав.
Прошептав я до себе:
– Чи він – це той ти,
Що був мною?
Ти опустив свої очі додолу.
Юрба понеслася питати у матері,
Мають знати, чи справді я – він.
І я був готовий почути
Знайомий ізмалечку спів.
Та почув:
– Я – його мати.
Я його народила.
А виростив – вітер.
Не вибачайся ні перед ким,
Окрім матері.

Махмуд Дарвіш.
переклад ukranistani

هو هادئ

هو هادئ

Він спокійний.
Я теж.
Він сьорбає чай із лимоном,
Я сьорбаю каву.
Ось і різниця між нами.
На ньому, як на мені, широка смугаста сорочка.
Та я, як і він, роздивляюсь вечірню газету.
З-за неї він крадькома не стежить за мною.
З-за неї не стежу за ним крадькома.
Він спокійний.
Я теж.
Спитаю щось в офіціанта.
В офіціанта щось питає він.
Між нами пробігає чорна кішка,
І я торкаюсь чорного хутра, мов ночі.
І він торкається її хутра.
Я не кажу до нього:
«Сьогодні світлий і блакитний вечір, чи не так?»
І він мені не каже:
«Який же світлий і блакитний вечір зараз, правда?»
Як я не зазираю йому в очі,
То й він не дивиться на мене теж.
Ось лівою я ворухнув ногою.
Він правою ногою ворухнув.
Я наспівав мотив знайомий.
І він щось дуже схоже наспівав.

І думаю: чи він не дзеркало, в яке я бачу лиш себе?
Та зазираю йому в очі прямо,
Але мене він все ж не помічає.
Виходжу із кафе я. Поспішаю.
І думаю: «Можливо, він – убивця.
Чи, може, він лиш перехожий,
Що думав, що убивця це був я,
Й перелякався!
А я й перелякався разом з ним.

Махмуд Дарвіш
переклад ukranistani

Актори (початок)

Актори (початок)

“قطعة من “الممثلين

نزار قباني

1

З тих пір як в наше місто завезли ідеї,
Клішовані, немов підкови,
І заокруглені, немов підкови,
То може кожен боягуз підняти навмання рушницю
Та спопелити іншого.

З тих пір як наше місто повели ясиром
Прямісінько до пастки, як щурів,
Передовиці всіх газет – це некрологи,
Розвішані по стінах установ.
І помирає все навкруг.
І помирає все навкруг.
Вода й рослина. Колір, звук.
Дерева емігрують із коріння,
Та координати в паніці біжать самі від себе.
Й людині настає кінець.

2

З тих пір як в місто завезли слова,
Гашиш забороняє нам закони.
І роздуми стають подобою борделю,
Що в ньому содомія й опіумний чад,
Й закон дорогу простилає злочину.

З тих пір як завітали в наше місто люди,
Вони зійшлись в ватаги жаб сліпих,
Вони не повстають і не жаліються.
І плакати не плачуть, не співають
Та не живуть, але й не помирають.
Ліси палають, їх плоди, а разом з ними – діти-квіти.
Принижені права громадянина
До рівня прав кухонних тарганів.

переклад ukranistani

Коли не відпускає божевілля

Коли не відпускає божевілля

شعر أدونيس

Я пильную за нею,
З підвіконня нового будинку,
Поміж цегли його, що не спить,
Та і я іще спати не хочу.
Немов зачарований хлопчик
Чаклункою, й вірить
Що наша історія – в персні у жінки у морі,
Русалоньки, що прийде, коли згасне
Вогонь, палаючий у пічці,
Й розтане ніч від її суму,
Попіл якого тліє у горнилі.
Я бачу цю історію на стягах чорних,
Вона іде, немов солдат розгромленого полку.
Я не писав про дати, бо живу
В теплі біля вогню,  у ніжності,
В зполум’янілій революції,
У чарах її пор іскристих,
Що створювали світ новий,
Де Батьківщина – блискавка у мороці
Давно минулого вже часу… .

переклад: ukranistani

art: Imranovi (CNN Arts section)

A famous Comedian

A famous Comedian

Poetry by F. Qaoud

If I were picked from the crowd
by a famous comedian
I’d startle him
By doing a somersault right on the stage.
With anger streaming from my eyes
Without a trace of smile.

And let the clown horse around and bluster,
Because the year when I was born,
Made me believe that all the laughter
Is nothing but a boisterous uproar.

translated by ukranistani