Between the lines

Between the lines

شعر محمود درويش

Those who walk between the vague words,
Take your names and leave.
Take your hours from our time and leave.
Take what you want from the blueness of sea and the sand of memories,
Take what you want from our pictures,
So you know that you don’t know
How a stone from our land can hold the weight of the skies.

Those who walk between the vague words,
You have your sword – we have our blood.
You have your fire and steel – we have our flesh.
You have yet another tank – we have nothing but stones.
You have tear gas– we only have the rain.
Above you and us only air and sky,
So take your share of our blood and leave.
Go to a disco party.
Whereas we should guard the roses on the graves of our fallen.
Whereas we should live how we see fit.

Those who walk between the  vague words,
Take off like road dust and fly wherever you want
But not like insects among us.
For we have our land to plow
Where we grow wheat and water it with our sweat.
You won’t be satisfied with the range of our goods:
The stone and the shame.
Take the past to antiques market if you will
And return the skeleton of hoopoe
On a clay platter as well.
We have that which doesn’t please you – our future in the land that we work in.

Those who walk between the  vague words,
Dump your illusions into a cesspool
And leave.
Return the hand of time to the law of the golden calf
Or to the pulses of revolver’s symphony.
You won’t be satisfied with what we have,
So just leave.

We have something you don’t:
Bleeding homeland of  wounded people,
Homeland fit for oblivion or memory.

Those who walk between the  vague words,
It’s time for you to leave.
Stand wherever you want, just not beside us.
It’s time for you to leave.
Die wherever you want to, just don’t die beside us,
For we have our land to plow
We have our past echoing of pristine life.
We have the present, the present and the future.
Our life and our afterlife reside here.

So get out of our land,
Our sea, our wheat, our salt, our wounds,
Out of everything,
Get out of the words of memory,
O, those who walk between the vague words!

translated by ukranistani

 

 

 

 

 

 
Advertisements

Місто розбрату

Місто розбрату

…, яке і буде залишатися таким, поки палестинські підлітки намагатимуться змінити ситуацію жбурлянням каміння в броньовані автомобілі.

До того ж навіть такий антисеміт як Нізар Каббані не став би суперечити тому, що відповідальність за кровопролиття лежить і на Палестинській владі, що видає себе за мученика для того, щоб дурити власний народ. Саме про почуття палестинців йдеться у вірші:

Я плакав, поки не скінчились сльози,
Молився, поки не згасли свічки,
Кланявся, допоки коліна затерпли.
Я питав Мухаммада і Ісуса про тебе,
Єрусалиме, місто з духом пророків,
О найкоротший з шляхів між землею і небом,
Єрусалиме, о мінарет шаріату,
Дівчино, чиї руки опалені,
А очі – сумні.
Місто діви Марії,
Оазисе, повз який проходив Пророк.
Бруківка твоя у журбі
І сумують твої мінарети.
Єрусалиме, ти мов красуня у траурі.
Хто вдаряє у дзвони у храмі Гробу Господнього
Недільного ранку?
Хто дає іграшки дітям
Різдвяного вечора?
Єрусалиме, о місто скорботи,
Велика сльоза, що блукає під віями.
Хто захистить тебе від ворожості,
О перлино релігій?
Хто змиє кров з твоїх стін?
Хто порятує Євангеліє?
Хто боронити буде Коран?
Хто захистить Христа від убивць його?
Хто захистить людину?
Єрусалиме, місто моє.
Єрусалиме, кохання моє.
Завтра розквітнуть лимонні дерева,
Зрадіє зелене колосся, оливи.
Твої очі будуть сміятися.
Із чужини повернуться голуби
На твої священні дахи.
І діти гратимуть знову,
Зустрінеться батько і син
На пагорбах з квітів.
Місто моє,
Місто миру й оливи.

переклад ukranistani
Текст оригіналу

Democracy in action

Democracy in action

Having published this kind of poetry, a Palestinian author Ashraf Fayad (أشرف فياض) faced the charges for “apostasy” in Saudi Arabia. Indeed a very fancy name for “non-conformism and non-compliance with self-destructing policy of a corrupt government”.

Three laws of homeland

1st  law

Your land is safe for you.
Even during the war
Your country escorts you into new day.
Your country doesn’t complain
While protecting you from the West, its corruption
And your own egoistic tendencies.

2nd law

The power of foreign effect on you
Is a worthless delusion.
It correlates with your madness,
The illusion of choice,
Weather forecast,
Rumbling of cars in a jam,
And blood nicotine level.

3rd law

For every loss
There is someone to blame.
For every void –
Something to fill it with.
Death rate decreases the population number
In the most crowded areas.
Your neighbors rest for eternity
To leave you in eternal peace!

Translated by ukranistani
Download Ashraf’s book to read in arabic

Нація у наметах

Нація у наметах

Вірш Махмуда Дарвіша про Палестину людяність і співчуття.

Коли ти їси свій сніданок, думай про ближнього.
Не забувай годувати птахів.
Коли починаєш війну, думай про того,
Хто більше за все хоче миру.
Коли ти платиш за воду, думай про того,
Кого напувають лише хмари.
Коли ти ідеш додому, думай про ближнього,
Та цілий народ, що живе у наметах*.
Коли ти спиш і рахуєш зірки, думай про того.
У кого немає де спати вночі.
Коли ти розсипаєшся метафорами, думай про того,
У кого немає права висловлюватись.
Коли думаєш про того, хто далеко від тебе,
Думай про себе.
Скажи: «Якби ж то я – свічка у темряві».

*палестинці

Переклад: ukranistani

оригінал: http://www.adab.com/modules.php?name=Sh3er&doWhat=shqas&qid=69478