Black guillotine

Black guillotine

“قطعة من “الممثلون

نزار قباني

The actors by Nizar Qabbani (excerpt)

Ever since there is a rule of law in our city
The pirates anchor ships in our ports
While people hide themselves under their beds
Mortified by terror and depression.
Ever since the tears were shed in our city
Those heavy tears that eyelids cannot hold,
Around us everything falls down:
The sun, the stars, the mountains,
The valleys,  night and day,
the sea, the shore, the God, the man.

Ever since the helmets occupied the city
They act like Gods and
Issue orders to their slaves,
And make them satisfy all whims they have.
They squash, they grind, they kill and banish slaves
Who’re owned exclusively by them.

Ever since authority became a kind of prostitution
And our history is turned into a mopping rag,
Since then they change ideas oftentimes like shoes.

Ever since the wind blows solely by decree of Sultan
And grains of wheat in our fields
Don’t sprout if there is no decree.
And drops of water that we drink
Come only by decree of His,
Whole nation has become
A cattle fed in Sultan’s pen,
Our children choke to death in mothers’ wombs,
If they are not miscarried or aborted.
Since then black guillotine falls onto our squares
Disguised as sunlight.

Translated by ukranistani

Advertisements

Користь від нафти

Користь від нафти

Трохи про автора

Знай – тебе нагородив Бог:
Нафта розповсюдилась у різних сферах.
Нафта, як кажуть, приносить користь людині.

Знайте, безхатченки,
Банкрути, що живуть за межею бідності:
Шляхи спасіння душі
Застрягли між ваших ребер.

Твоя німа кров не розкаже,
Що мастить твою душу смертю.
Вона оголосить таємно, що ти довірив душу не тому кому треба.
Неймовірно довгого часу  не вистачить на лякливе  співчуття твоїм очам, що плачуть нафтою.

Голова племені мовив:
Власник нафти задовольняється за рахунок  нужденних.
Хвала тому, хто випале собі очі
В ім’я богообраного.

Твоєї власності не вистачає
Щоб вистояти під ударами долі.
Ти не володієш кров’ю з-під крану, яку продаєш
За накрученою номінальною вартістю,
Щоб заробити на відсотках
З десятої частини пропащої душі,
Або за подачку з-за кордону.

Ти зараз тремтиш.
Хочеш – бери свою кров,
Щоб нагодувати Захід.
Окропи нафтою тих, що повстав
Проти твого панування,
Щоб ти попросив вибачення у ріки привселюдно
За кров, що пролив ти у неї.

Нафта створює твоє життя!
Ти відкриваєш незнане в бюстгальтерах,
Щоб смоктати соски і все що навколо них,
Насолодитись міжстегновою вологою
Та всіма благословенними задоволеннями.

А що потім?
Ти вже всіх порубав ренегатів?
Кажуть, ти ризикнув пролити кров,
Та не позбавився суму.
Ти оминув пастки, щоб відкрити жіночу вуаль у тріумфі
Та випити келих до дна.

Безплатно дістались
Мертвонароджені слова,
Стара табакерка
І скриня з катом та воланням,
Що їм ти плюєш на берег моря жаху, якому ти не хазяїн.
Тим часом грім зобов’язався запліднити тобою хмару,
Щоб народився дощ, що не зможе змити твій страх в ріку забуття,
В обійми зневіри.

Бульбашки чорної нафти
Гуляють твоїми клітинами,
Щоб тебе не вирвало,
Очищує їх від нудоти.

Нема зла у нафті і збитків від неї,
Окрім брудного повітря, що їм дихають бідняки.

У день, коли почорніють обличчя відкривачів чергової свердловини,
Твоє серце набрякне від нафти,
Яку перероблять заради суспільного блага.
Так обіцяла нафта і виконала свою обіцянку.

Кінець.

Переклад: ukranistani

Читайте в оригіналі арабською