شعر أدونيس

لغة المسافر

Вчора в кар’єрах каменоломень
Мандрував я в пилу
І чув наше відлуння.
Чув обвали знайомих нам меж.
Як повернувся, то втратив дар мови
Від подиву.
Чи мої були кроки, що вкарбувалися в камінь – чи ні?
Звичайно ж мої…
Немовби я бачив: свобода біжить
Моїми судинами, напинає легені,
Блукає кутками буття, підкоряючись,
Скромна свобода збентежена
У складках шкіри на талії.
І немовби безодню, що не можна побачить,
Я бачив.
Мої кроки ітимуть крізь неї, та ви не помітите їх.
Бо між нами лише мова простору,
Де є тільки слова «я» і «ти».

переклад ukranistani

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s