لا شيء يعجبني

لا شيء يعجبني

شعر محمود درويش

Ніщо мене не дивує


Промовив мандрівник в автобусі:
«Ніщо мене не дивує. Ні радіо,
Ні ранкова газета, ні фортеця на скелі.
Хочеться плакати».
Водій відповів: «Почекай до своєї зупинки
І плач там один скільки схочеш».
Промовила пані: «Я теж.
І мене ніщо не дивує.
Показала я синові власну могилу,
Де він і заснув замість мене».
Студент підхопив: «І я.
І мене ніщо не захоплює.
Я вчив археологію, але не
Можу знайти свою сутність
В камінні. Чи я справді я?»
Продовжив військовий: «Так, і мене
Ніщо не дивує. Я завжди тримаю
В облозі привида, в якого я сам
У облозі».
Сказав водій роздратовано:
«Наступна зупинка – кінцева.
Готуйтесь зійти».
І всі закричали: «Ми хочемо те, що далі зупинки.
Поїіхали далі!»
А я відповів: «Зупини на останній. Я як вони,
Мене теж ніщо не здивує, та втомився вже
Від мандрівки».

Translated by ukranistani

 

Democracy in action

Democracy in action

Having published this kind of poetry, a Palestinian author Ashraf Fayad (أشرف فياض) faced the charges for “apostasy” in Saudi Arabia. Indeed a very fancy name for “non-conformism and non-compliance with self-destructing policy of a corrupt government”.

Three laws of homeland

1st  law

Your land is safe for you.
Even during the war
Your country escorts you into new day.
Your country doesn’t complain
While protecting you from the West, its corruption
And your own egoistic tendencies.

2nd law

The power of foreign effect on you
Is a worthless delusion.
It correlates with your madness,
The illusion of choice,
Weather forecast,
Rumbling of cars in a jam,
And blood nicotine level.

3rd law

For every loss
There is someone to blame.
For every void –
Something to fill it with.
Death rate decreases the population number
In the most crowded areas.
Your neighbors rest for eternity
To leave you in eternal peace!

Translated by ukranistani
Download Ashraf’s book to read in arabic

Нація у наметах

Нація у наметах

Вірш Махмуда Дарвіша про Палестину людяність і співчуття.

Коли ти їси свій сніданок, думай про ближнього.
Не забувай годувати птахів.
Коли починаєш війну, думай про того,
Хто більше за все хоче миру.
Коли ти платиш за воду, думай про того,
Кого напувають лише хмари.
Коли ти ідеш додому, думай про ближнього,
Та цілий народ, що живе у наметах*.
Коли ти спиш і рахуєш зірки, думай про того.
У кого немає де спати вночі.
Коли ти розсипаєшся метафорами, думай про того,
У кого немає права висловлюватись.
Коли думаєш про того, хто далеко від тебе,
Думай про себе.
Скажи: «Якби ж то я – свічка у темряві».

*палестинці

Переклад: ukranistani

оригінал: http://www.adab.com/modules.php?name=Sh3er&doWhat=shqas&qid=69478

Каббані українською

Каббані українською

Той самий вірш, продубльований українською. Про ненависть до гнилих плодів безталанної політики лідерів країн Леванту розказує один сирійський дипломат:

Не мандруй за арабським паспортом
Не мандруй до Європи
Сам знаєш, вона замала для всіх покидьків,
Підозрілих типів,
Пихатих півнів, нещасних своєю пихою,
Для заколених без убивці та крові.
Не мандруй до країни Аллаха.
Аллах не хоче бачитись з боягузом.

Не мандруй за арабським паспортом
Не чекай в аеропорті, мов щур у норі.
Тобі горить червоне світло.
Не розмовляй літературною арабською
“Мене звуть Маруан”.
Чи Аднан.
Чи Сахбан.
Для продавчині-білявки у “Херродсі”
Твоє ім’я – пустий звук.
Та історія твоя, пане,
Не більше як фікція.

Не хизуйся своїми великими предками
Перед Сюзан
Жанін
Та Колетт
Вони, як і інші французькі дівчата,
Не читали про Антару.
Ти виглядаєш кумедно вночі у Парижі.
Друже, повертайся в готель.
Не їдь на червоне світло.

Переклад: ukranistani aka Андрій Анісімов

History repeats itself

History repeats itself

The poem of interest, namely “لا تسافر بجواز عربي” (“Do not travel on an Arab passport”) is describing Nizar Qabbani‘s concern about the wave of immigration from Lebanon after the beginning of the Lebanese civil war in 1975. However, in 40 years, it looks like the Syrian poet is giving recommendations to Arab refugees in Europe:

Do not travel on Arab passport.
Don’t travel to Europe no more,
Europe is too small for every
Suspicious outcast,
Righteous cock,
Or a victim with neither a murder weapon
Nor a killer.
Don’t travel to the land of Allah,
He doesn’t want to meet with a coward.

Do not travel on Arab passport.
Don’t wait like a rat in airports,
The light is red.
Do not say in Classical Arabic:
“My name is Marwan”,
Or Adnan.
Or Sahban
To the blonde cashier at Harrods.
The name means nothing to her.
And your history, dear sir,
Is nothing but forgery.

Do not boast about your heroic ancestors
To Susan,
Jeanine,
or Colette,
Or another thousand of french girls.
They’ve never heard about Antarah.
Dear friend:
You look laughable at night in Paris,
Go back to your hotel,
Because the red light has lit.

Translation by Andrey Anisimov

P.S. It may not be visible, but in the beginning of his diplomatic career Qabbani (سقى الرحمن مثواه) preached the ideas of Arab nationalism. However, with strong help of Hafez al-Asad and Lebanese pseudo-democratic leaders, the poet understood that there is not much to love in terms of patriotism. So did the Syrian refugees.